Спасибі, дорогий вчитель, спасибі Вам за те, що Ви – такий чуйний і добрий чоловік, за те, що не дивлячись на всі перешкоди і сумніви Ви завжди вірите в краще і допомагаєте іншим дивитися на світ з оптимізмом. Дякую Вам за знання, за мудрі поради, за руку допомоги в скрутну хвилину. Бажаю Вам, мій шановний учитель, здоров’я, сил, удачі і натхнення.
Дорога наша перша вчителька! Через так багато років ми все так залишаємося для вас улюбленим класом, а ви залишитеся назавжди для нас улюбленою першою вчителькою. Від щирого серця говоримо вам спасибі за те, що взяли нас під крильце, пригріли своєю ласкою і турботою, підтримували завжди і у всьому. Бажаємо вам довгих років життя і професійного зростання!
сьогодні хочетьсявисловити вам свою подяку за те, що ви стільки років даруєте нам світло знань! Бажаємо вам завжди залишатися таким прекрасним мудрим учителем і просто добрим і відкритою людиною! Нехай улюблена робота приносить вам не тільки радість, а й відмінний дохід!
Шановна наша і улюблена класна мама! Наш шлях до цього моменту був довгим, але все ж ми до нього дійшли. Кожен по-своєму відноситься до сьогоднішнього вечора. Для кого-то це довгоочікуваний момент, а ось інших він злегка лякає. Все-таки попереду чекає щось нове, що вабить і лякає, де доведеться вже самостійно усім займатися. Однак, завдяки вашим витраченим зусиллям майбутня дорога здасться не такою важкою. Не дарма ж ви постійно підтримували і вірили в нас. Може ми цього раніше не розуміли, десь навіть ображалися на Вас. Але сьогодні ми хочемо сказати величезне спасибі за всі ваші витрачені на нас сили, нерви, терпіння. І вибачте нас, будь ласка, за наші провини і помилки. Будьте здорові, нехай вам щастить і благополуччя! Зі свого боку обіцяємо, що тепер ми буде приводом вашої гордості.
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!