Від імені всіх батьків хочемо висловити подяку за індивідуальний підхід до кожної дитини, розкриття умінь і талантів кожного. За творчі успіхи наших дітей, за радість в пізнанні нового, за допомогу в пережовуванні матеріалу.
Шановний перший учитель! Ми хочемо від душі сказати Вам «спасибі» за те, що зуміли успішно прокласти шлях до знань і великих відкриттів нашим діткам, за Ваше терпіння, розуміння, добре серце, чуйність і професіоналізм. Бажаємо Вам і далі продовжувати свою діяльність, не втрачаючи статусу шанованої людини і великого майстра своєї справи!
Дорогий перший учитель, вітаємо з випускним! Бажаємо закоханості в викладацьку працю, віри в підопічних, нових досягнень! Нехай навчальні будні заряджають позитивом, вносять нові ідеї, розставляють життєві корективи, змушують задуматися про головне, дозволяють повноцінно відпочивати, систематизують, оновлюють, радують, дають «хліб» знань, винагороджують мудрістю, обдаровують досвідом. Для нас ви – найкращий, грамотний, спритний, безцінний педагог.
Сьогодні в цій урочистій обстановці ми пропонуємо вам трохи помріяти. Давайте уявимо, що перед вами стоять не ваші учні, а вже відбулися генії, артисти, юристи, винахідники, вчені, лікарі, мандрівники, викладачі. Загалом, одні хороші люди. І ось всі вони хотіли б сказати вам спасибі за вашу доброту і тепло, чуйність, терпіння, розуміння і допомогу. За те, що ви завжди знали відповідь на будь-яке питання і ділилися ним. Завжди бездоганно виконували поставлені перед вами обов’язки. Завжди могли знайти підхід навіть до найкапризнішому малюкові. Спасибі, що навчили нас найголовнішого – бути гідними людьми з відкритими серцями. Зі свого ж боку хочемо вам побажати продовжувати і далі міцно стояти на життєвій дорозі. Нехай у вас завжди буде час прогулятися, міцно поспати і від душі відпочити.
Ваша праця по-справжньому безцінний, адже він присвячується дітям. Батьки, приводячи за руку 1 вересня своїх малюків до школи, довіряють їх учителю початкових класів. А адже це найцінніше, що у нас є. Спасибі за те, що уважно спостерігали за нашими дітками, навчали їх, дарували їм свою любов!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!